23 листопада Посольство України в Італії разом з мерією міста Рим провело форум у рамках заходів, спрямованих на визнання Італією Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу. В історичний зал Кароччіо на Капітолійському пагорбі запросили журналістів та представників іноземних дипломатичних установ, української громади для того, щоб розповісти їм про найбільшу трагедію, яку пережив наш народ у новітній історії, і яка забрала життя мільйонів.

До присутніх з вітальним словом звернувся посол України в Італійській республіці п. Георгій Чернявський. Далі Додатковий радник від іноземних громад Римської мерії Тетяна Кузик зачитала резолюцію міської мерії за підписами голів політичних партій, що постановляє вшанувати жертви Голодомору в Україні у рамках “Дня пам’яті” 27 січня і включити до програми “Дому пам’яті та історії” серед інших геноциди, пережиті громадами іммігрантів, що живуть у місті.

Оксана Пахльовська, професор римського університету “Ла Сапієнца”, у своїй доповіді висвітлила соціальні, політичні та історичні аспекти Великого Голоду, а професор Федеріко Арджентьєрі з американського університету Джона Кеббота зупинився на питанні цинічної співпраці між італійським фашистським та радянським комуністичним урядами – двома зразками тоталітарного режиму. Він також наголосив на потребі історичного вивчення та публікацій наукових праць на цю тему та зміні змісту шкільних книг. Лише так можна дати світові знання про тодішні події в Україні.

Учасники конференції переглянули уривок фільму “Жнива розпачу” за монтажем Михайла Думінського та озвучення Світлани Духович. Отець Олександр Сапунко зупинився на релігійному аспекті тих подій. Комунізм, на його думку, мав вигляд поганської релігії, де слово вождів було законом. Та далі обіцянки фальшивих пророків були втоплені у крові та сльозах мільйонів. Доктор Паскуале Татаро, президент історично-гуманітарного комітету “Сад справедливих у Турині” засудив поведінку провідників західного світу 40-х років, які змальовували Україну в оптимістичних тонах, поза тим, селяни у ній масово умирали від голоду.

Заключний виступ належав Роману Вінарчуку, представнику посольства Естонії. Його країна була другою у світі та першою в Європі серед тих, хто визнав український геноцид одним із найбільших кримінальних злочинів режиму.

Вела конференцію Маріанна Сороневич, головний редактор Української газети в Італії. Вона подякувала усім, хто прийшов, щоб вшанувати разом із українським народом жертви української катастрофи, зокрема представників посольств Азербайджану, Білорусі, Грузії та Естонії.

Україна цінує солідарність та підтримку іноземних держав, які уже визнали Голодомор ’32-33 років, і сподівається, що Італія також висловиться на засудження жорстокої політики тодішнього комуністичного режиму. Визнання смертей мільйонів українців геноцидом є чинником відновлення історичної правди, оздоровлення від жахливого шоку, спровокованого сталінськими чистками.

Іван Стефурак та Михайло Думінський виготовили до конференції листівку, що українською та італійською мовами розповідає про основні віхи Голодомору в Україні. Гості також мали можливість познайомитися із фотодокументами та експозицією плакатів на тему Голодомору.

Маріанна Сороневич