Як повідомлялося, в недільній молитві «Ангел Господній» з Папою Венедиктом XVI 15 січня 2011 року взяла участь численна українська громада Риму, адже цього дня Церква відзначала Всесвітній День мігрантів і біженців. Після привітання Святішого Отця, вірні українських душпастирських осередків у Римі під проводом о. Марка Ярослава Семегена, Пасторального координатора, о. Івана Кулика Адміністратора Парафії Святих Сергія і Вакха та о. Йосафата Хаймика, ЧСВВ, залишилися на площі Святого Петра, щоб спільно поколядувати біля Різдвяного вертепу поруч з яким стоїть ялинка з України.

15 січня відзначається Світовий день мігрантів та біженців, який своїм початком сягає ще 1914 року, часу понтифікату Папи Пія Х. Так цьогоріч відзначено уже 98-й Світовий день мігрантів та біженців. З цієї нагоди в неділю, 15 січня 2012 р., іноземні спільноти іммігрантів, які є чисельно присутні у Римі, у супроводі своїх душпастирів зібрались на площі Святого Петра у Ватикані з національними прапорами, щоб отримати благословення Вселенського Архієрея.

Цьогорічне послання Папи Венедикта XVI на Всесвітній день мігрантів та біженців є вже сьомим за чергою. Перше послання до мігрантів Святіший Отець проголосив у 2006 році під темою «Міграції: знак часів», наступне у 2007 році «Мігруюча родина», у 2008 «Молоді мігранти», у 2009 «Святий Павло мігрант, Апостол мігрантів», у 2010 «Неповнолітні мігранти та біженці», у 2011 «Одна-єдина людська родина». До чергового 98-го Всесвітнього дня мігрантів та біженців, який відзначатиметься у неділю, 15 січня 2012 року, Святіший Отець присвячує свої роздуми, темі «Міграції та нова євангелізація».

(15 січня 2012)
Дорогі браття і сестри!
Звіщання Христа, єдиного Спасителя світу, «є основною місією Церкви; завданням і місією, які масштабні та глибокі зміни сучасного суспільства роблять не менш актуальними» (Апост. звернення «Evangelii nuntiandi, 14»). Навпаки, ми сьогодні відчуваємо, що необхідно з новою силою і по-новому працювати над розвитком євангелізації у світі, в якому подолання кордонів і нові процеси глобалізації ще більше зближують людей і народи як через розвиток засобів масової комунікації, так і через можливість частішого і легшого пересування поодиноких людей та груп. У цій новій ситуації мусимо розбудити у кожному з нас ентузіазм та мужність, які спонукали перші християнські спільноти бути відважними проповідниками євангельської новини, через відгомін у наших серцях слів святого Павла: «Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов'язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії» (1 Кор 9, 16).