Гурт “Усмішка” з м. Кава ді Террені у складі Людмили Мусійчук, Івана Рібчука, Михайлика Судомляка, Оленки Винарчук виконував українські народні пісні в супроводі бандури й сопілки.
Гурт “Зорепад” із Неаполя об’єднує професійних музикантів — Володимира Трибущука, Анжелу Неродик, Наталію Тарасюк. Творча біографія колективу веде свій початок ще з 1994 р.
Самодіяльний гурт “Тернівчанка” (керівник Ольга Дудок, регент отець Володимир Порваткін) заснований 2004 р., провів численні концерти у містах Арієті й Терні.
Квартет “Барви України” (керівник колективу Валерій Телепенко) заснований 2006 р., брав участь у концертах, присвячених Різдвяним святам. Учасники театру “Енеїда” з Риму Світлана Боднарук, Віктор Рудь, Світлана Блінцова та Марія Вітович показали уривок із п’єси Михайла Старицького “За двома зайцями” (режисер-постановник Лілія Білик).
З Неаполя приїхали гурт троїстих музик у складі Надії та Галини Грицишин і Сергія Миколайчика, гурт “Лелеченьки” в складі Наталії Войцешко, Оксани Крамар, Інеси Клічук. Великий успіх мали виступи солістки Алли Педченко з м. Черньйола й гумористки Дарини Калиняк, з її гострими гуморесками про життя українців в Італії.
Допомогу в проведенні фестивалю надали співголова МГОУ “Четверта Хвиля” від Канади Анна Кисіль, профспілки Si.L.E. (президент М. Працюк) та SIDU (президент А. Мрічко), Культурна асоціація “Україна в Європу” та “Cultura Ambiente”. За сприянням радника від іноземних громад Тетяни Кузик Римська мерія виділила пам’ятні подарунки лауреатам Фестивалю, а для гостей було організовано безкоштовну екскурсію Римом.
У фойє концертної зали інституту Святої Анни відбулася також виставка – продаж робіт українських митців: гобелени (ручне ткацтво), художній розпис по шовку, художня вишивка, вироби з бісеру та каміння.
У рамках Фестивалю Посольство України в Італії влаштувало виставку репродукцій українських художників на тему “Голодомор 1932-33 рр.”, яка дала можливість численним глядачам ознайомитись із однією з найтрагічніших сторінок вітчизняної історії.
Культурні заходи засвідчили, що українці в Італії не зачерствіли, не загубилися, не забули того, чому нема ціни: нашу солов’їну мову, наші звичаї та обряди. Того дня українці серцем, душею були з рідною землею, зі своїми діточками, батьками, родинами, друзями.