Подібну акцію протесту вирішено влаштувати в рамках боротьби проти расизму, а також, щоб привернути увагу корінних італійців до проблем іммігрантів
Перший 24-годинний страйк працівників-іммігрантів проходить сьогодні в більш як у 60 містах Італії. У такий спосіб маніфестанти намагаються привернути увагу "до важливого внеску іммігрантського населення в соціально-економічне життя країни"., йдеться в заяві організаційного комітету "Перше березня - день без нас", передає ИТАР-ТАСС.

Подібну акцію протесту вирішено влаштувати в рамках боротьби проти расизму, а також, щоб привернути увагу корінних італійців до проблем іммігрантів. Організатори страйку вважають, що Італія, "проживши день без нас, нарешті зверне на нас увагу".

Громадську ініціативу, що зародилася спонтанно й набула поширення за допомогою інтернету та соціальної мережі Facebook, підтримала низка суспільно-політичних організацій Італії, а також політичні партії, включаючи опозиційну Демократичну партію, і найбільші профспілкові об'єднання країни.

У рамках загальної акції заплановано низку ініціатив. Так, у місті Варезе на півночі Апеннін іноземці готують "етнічний обід" для працівників наглядової поліції; в Трієсті на Адріатичному узбережжі на кордоні зі Словенією іммігранти змивають расистські написи зі стін міських будівель; в Болоньї відкривається фотовиставка "Нові італійці"; в Мілані іноземці навчають своєї мови всіх охочих просто на площах.

Рівно о 18.30 (19.30 за київським часом) учасники у різних містах випустять у небо повітряні кульки жовтого кольору.

Згідно з останніми статистичними даними, кількість іммігрантів в Італії далі зростає і становить 7,1% населення країни, яке перевищує 60 млн (тобто понад 4 млн осіб). Найчисленнішою вважають румунську громаду, за нею йдуть албанці, марокканці. за останні кілька років значно зросла кількість вихідців з країн Східної Європи та колишніх республік Радянського Союзу (зокрема, українців, молдаван). При цьому двоє з трьох іммігрантів, за статистикою, мають роботу.

Іноземні працівники вносять помітний внесок в італійську економіку, стверджують фахівці Національного статистичного інституту. Крім того, іммігрантські родини є основним джерелом приросту щораз старішого італійського населення.

Нинішній правоцентристський уряд Сільвіо Берлусконі провадить досить жорстку антиміграційну політику в боротьбі з потоком незаконної імміграції, здебільшого з африканського континенту. За твердженням міністра внутрішніх справ Італії Роберто Мароні, іммігранти - основна причина зростання злочинності на Апеннінах.

Одночасно з Італією страйк іммігрантів оголошено у Франції, Іспанії та Греції.

За даними AFP, Італія - четверта в світі країна, після США, Канади та Франції, за кількістю нелегальних іммігрантів. Багато хто з них обирає цю країну для початку маршруту, що веде до інших країн Європи.

2008 року Рада міністрів Італії оголосила надзвичайний стан у зв'язку з безперервними потоками нелегальної імміграції. А торік у травні нижня палата італійського парламенту ухвалила закон, який передбачає кримінальну відповідальність нелегальних мігрантів на території країни.

У листопаді 2008 року правоцентристська коаліція на чолі із Сільвіо Берлусконі здобула перемогу на дочасних виборах у квітні цього року багато в чому завдяки обіцянці покласти край неконтрольованій імміграції.

19 листопада 2008 міністр у справах праці й добробуту Італії Мауріціо Сакконі оголосив про запровадження обмежень на в'їзд іммігрантів, які приїжджають до країни для працевлаштування.

У січні на півдні Італії, у місті Розарно, спалахнув бунт іммігрантів - переважно вихідців з країн Африки, який переріс у масовий безлад. Безпосереднім приводом до бунту стало поранення невстановленими особами з рушниці чоловіка з Того - одного з небагатьох іммігрантів з дійсним дозволом на проживання. А в лютому масові бійки в середовищі іммігрантської молоді сталися у Мілані на півночі Італії.